Засоби мовної виразності - Риторика - Підручники для студентів онлайн. Засоби виразності - це спеціальні художньо-риторичні прийоми, лексичні та граматичні засоби мови, що привертають увагу до висловлення.
Вони використовуються для надання мови експресії, емоційності, наочності, роблять її більш цікавою і переконливою. Здавна засоби виразності розглядаються як важлива складова риторичного канону (див. Гл. 4). Засобами виразності є стежки і фігури. Стежки - це мовні звороти, засновані на вживанні слова або виразу в переносному значенні (епітет, порівняння, метафора і т.д.). Можна виділити кілька основних різновидів тропів. I. II. III. У двох кроках підноситься купол музею, внизу кипить [Занлавская площа - я зробив немаленький коло (Л. "І взагалі, - говорив Перхушков, давлячись тугою, - як страшно і важко жити на світі, друзі! Справа Щербінського стало тим "урановим стрижнем", який, будучи опущеним в наш російський політичний реактор, запустить процес ділення громадянського ядра ("Підсумки". 2006.
Корабель вашого здоров'я сів на мілину. IV. V. Метафора. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мета́фора (грец. μεταφορά — «перенесення») — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Вечір тутачки крапчастийв деревах моркву гризе.Під засушеною квіткоюхата сторінку чита.В клубок білих нитокзаховався кіт,дивиться на кашель,що візерунком синімколо баби спить.
У сумній холодниці палати, Де недуг і страждань каламуть, А надій і жадань — ані цяти. Метонімія. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Метонімія (грец. μετωνυμία — перейменування) — це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою. Наприклад, такий вислів, як «весь театр аплодував», містить у собі метонімію, виражену словом «театр». Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо на увазі те, що аплодував не театр, а глядачі, які в ньому знаходилися. При цьому поняття «театр» і «глядачі» перебувають у тісному взаємозв'язку, виступаючи як близькі за самою своєю природою, реально, а не умовно, як це має місце в метафорі.
Метонімія часто ототожнюється з метафорою, або розглядається як її різновид. Розрізняють такі різновиди метонімії: Метонімія місця (в основі — заміщення назви об'єкта вказівкою на місце його знаходження). Тропи літературних творів – Українська мова та література. Тропи літературних творів — важливі елементи, які визначають художню вартісність творів.
Тропи — це засоби увиразнення мови творів, які реалізуються в словах чи словосполученнях. Вони бувають різноманітними. Що більше тропів у творі, то більшої художньої вартості він набуває. Правильне їх використання вказує на неабияку майстерність митця. Учасник ЗНО повинен знати тропи, які найчастіше трапляються в художній літературі, і вміти визначати їх у творах. Епітет — художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. Прикметники (зелений став);прислівники (сплять щасливо);іменники (Україна-мати);дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (сизий вечір), слухові (дзвінкий голос), нюхові (духмяна трава), метафоричні (залізний характер), постійні (в народній поезії: сира земля, темний ліс, сірий вовк тощо). Порівняння — вид тропу, уподібнення одного предмета чи явища іншому, у якому названо обидва порівнювальні елементи.
Відомі різні типи порівнянь: 2) Безсполучникові: Риторичні фігури. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Риторичні фігури (від грец. ῥήτωρ ‘оратор’ та лат. figura ‘зовнішній вигляд, образ, фігура’) — у вузькому значенні — фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер: риторичні звертання, запитання, заперечення, оклик.[1] У широкому значенні — синонім до понять фігури мови, стилістичні фігури — засіб підсилення емоційної впливовості художньої та ораторської мови, побудований на застосуванні синтаксичних конструкцій, відмінних від порядку слів, узвичаєного даною мовою[2]. Стилістичні фігури включають тропи і власне стилістичні фігури. Риторичне звертання[ред. | ред. код] Риторичні звертання — це звертання до абстрактних понять, неживих предметів або відсутніх людей як до присутніх: Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно...
Земле рідна! Риторичне запитання[ред. | ред. код] ЗНО з української: Художні засоби (таблиця) Художні засоби? Частина 2 / ZNOUA. Тропи. Тропи - художньо-виражальні засоби.
Епітет (від грец. «додаток, прикладка») - художнє означення, яке образно чи емоційно розкриває ознаки певного явища. Алегорія (від грец. «інший» та «говорю») - інакомовлення; троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу. Порівняння - троп, що пояснює ознаки одного явища чи предмета за допомогою іншого. Персоніфікація - надання тваринам, предметам, явищам та поняттям властивостей людини, олюднення їх. Художні засоби. ВнеШколы тест №14. ВнеШколы тест №15. Художні засоби, тест ЗНО. Вступ Сьогодні ми нагадаемо вам інформацію про художні засоби.
Вам потрібно їх вміти розрізняти і знати що вони означають, якщо ви хочете вдало скласти ЗНО і бути готовими до такого типу завдань. Всі художні засоби поділяють на декілька груп. Ми їх розглянемо також по групах, щоб вам було якомога краще запам’ятати. Фонетичні художні засоби Повністю пов’язані зі звуками. . — Асонанс (повтори голосних). ВнеШколы тест №11. ВнеШколы тест №12. Тестові завдання. Тропи.