О. Генрі. |Lib= |Член КПРС?
= О. Генрі (О.Henry; псевд., Наст. Ім'я - Вільям Сідні Портер, Porter) (1862-1910), американський письменник. Народився 11 вересня 1862 Грінсборо (шт. Біографія[ред. • ред. код] Вільям Сідні Портер народився 11 вересня 1862 р. в місті Ґрінсборо, штат Північна Кароліна. В дитинстві Портер дуже захоплювався читанням. Портер закінчив середню школу своєї тітки Евеліни Марії Портер у 1876 році. У Техасі[ред. • ред. код] Вільям Портер брав активну участь у громадському житті Остіна, він був учасником драматичних гуртків. В цей час він починає зустрічатися із Есол Естес — сімнадцятирічною дівчиною з заможної сім'ї. Друг Портера Річард Холл стає комісаром штату Техас і пропонує Вільяму роботу. Звинувачення[ред. • ред. код] Період активної літературної діяльності[ред. • ред. код] За своє життя О.
Перша книга оповідань О. Письменник помер 5 червня 1910 року в Нью-Йорку. У збірку «Постскриптуми» (Postscripts), видану вже після смерті О. «Останній листок» характеристика героїв. «Останній листок» характеристика героїв твору О.Генрі викладена в цій статті.
Головні герої твору «Останній листок» — Сью, Джонсі і Берман — стають втіленням кращих людських якостей: любові, турботи, терпіння, вміння пожертвувати собою заради іншого. «Останній листок» характеристика героїв «Останній листок» характеристика Бермана Вперше ми чуємо про Бермана, коли Сью, яка допомагає хворій подрузі, вирішує покликати старого, щоби нібито змалювати з нього образ відлюдька. Як блискавка у темряві робить видимими певні речі, так і письменник висвітлив найважливішу рису Бермана – людяність, здатність думати про іншого. О.Генрі не випадково порівнює Бермана з Мойсеєм. Ризикуючи життям Берман і Мойсей виконали свою місію. Берман намалював не просто листок, це був його шедевр, про який він мріяв усе життя», — читаємо у фіналі новели.
Негативні риси Бермана: Позитивні риси Бермана «Останній листок» характеристика Джонсі Образ Джонсі «Останній листок» характеристика Сью Образ Сью з твору «Останній листок» О. Генрі "Останній листок" О'Генри. О. Генрі - Оповідання : Останній листок. В невеличкому районі на захід від площі Вашінгтона вулиці показилися й розбились на вузькі смужки, що називаються проїздами.
Ці проїзди утворюють химерні кути й повороти. Там одна вулиця перетинає навіть сама себе разів зо два. Якомусь художникові пощастило відкрити надзвичайно цінні властивості цієї вулиці. Уявімо собі, що збирач боргів з рахунком за фарби, папір та полотно, йдучи цим маршрутом, раптом стрічає самого себе, коли він уже повертається назад, не діставши в оплату жодного цента! Отож люди мистецтва незабаром налетіли в старий чудернацький Грініч-Вілідж у пошуках вікон, що виходять на північ, гостроверхих дахів XVIII століття, голландських мансард і низької квартирної платні. Студія Сью і Джонсі містилася на горищі присадкуватого триповерхового цегляного будинку.
. (1) Дорогий ресторан у центрі Нью-Йорка. Це було в травні. Містера Пневмонію не можна було назвати благородним старим джентльменом. Одного ранку заклопотаний лікар порухом кошлатої сивої брови запросив Сью в коридор.