Питири́м Алекса́ндрович Соро́кин. Социальная мобильность. Социальная мобильность — это возможность смены социального слоя.
Понятие социальной мобильности близко по значению к понятию социального лифта или карьеры. Научное определение[править | править вики-текст] Социальная мобильность — изменение индивидом или группой места, занимаемого в социальной структуре (социальной позиции), перемещение из одного социального слоя (класса, группы) в другой (вертикальная мобильность) или в пределах одного и того же социального слоя (горизонтальная мобильность). Резко ограниченная в кастовом и сословном обществе, социальная мобильность значительно возрастает в условиях индустриального общества.
Горизонтальная мобильность[править | править вики-текст] Горизонтальная мобильность — переход индивида из одной социальной группы в другую, расположенную на одном и том же уровне (пример: переход в другую религиозную общину, смена гражданства).
Суспільний стан. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Суспільний стан (нім. sozialer Stand, рос. сословие) — (в соціології та історії) великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства. Відрізняється від таких понять як суспільний клас, суспільний прошарок, соціальна страта. В історії людства, належність до різних соціальних станів юридично затверджується у суспільному праві, законодавстві — як у письмовому («офіційному», «легітимному»), так і в дописьмову епоху у вербальному «Народному праві» — у виді Прав, Привілей, Обов'язків.
Характерною при цьому є тенденція до інституціонального закріплення щонайменших відмінностей. Соціальні індивіди, що належать до певного стану мають як правило однакові спадкові права та обов'язки. §Джерела та література[ред. • ред. код] §Див. також[ред. • ред. код] Суспільний прошарок. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Суспільний прошарок — частина суспільного класу, яка вирізняється в його межах якимось ознаками; соціальна група або кілька груп, що повязані між собою; соціальна верства; група людей, що відрізняється з-поміж загалу за якими-небудь ознаками. Суспільний прошарок може бути частиною великого соціального шару або вживатись як його синонім. Див. також[ред. • ред. код] Суспільна верства Виноски[ред. • ред. код] Соціальна верства. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Соціа́льна ве́рства — частина суспільного класу, соціальна група, соціальний стан; сукупність індивідів, зайнятих економічно й соціально рівноцінними видами праці, які отримують приблизно рівну матеріальну та моральну винагороду; спільнота, в якій кожен індивід є носієм однієї ознаки. Такою ознакою може бути: рівень доходу;тип трудової поведінки на робочому місці;способи проведення вільного часу, дозвілля й задоволення потреб;зміст соціальних орієнтацій, установок, цінностей, інтересів;ставлення до найважливіших подій у країні й за рубежем;ставлення до соціальних і технологічних нововведень.
Див. також[ред. • ред. код] Суспільний прошарок Джерела[ред. • ред. код] Великий тлумачний словник сучасної української мови. Каста. Ка́ста (через нем.
Kaste или фр. саste от порт. саstа — «происхождение», изначально «чистая порода»[1]) — общее название социальных групп, на которые исторически разделялось индийское общество. Касты характеризуются эндогамией, наследственным закреплением и ограничениями по выбору профессии[2]. Термин[править | править вики-текст] Варны и джати[править | править вики-текст] Из самых ранних произведений санскритской литературы известно, что говорившие на арийских наречиях народы в период первоначального заселения Индии (приблизительно с 1500 по 1200 до н. э.) уже делились на четыре главных сословия, позже названные «варнами» (санскр. В период раннего Средневековья варны хотя и сохраняются, но распадаются на многочисленные касты (джати), ещё более жёстко закреплявшие сословную принадлежность. Джати (группа происхождения) связана с наследственной профессиональной деятельностью. Если варны у индуса может и не быть, то джати есть всегда.
Эффект Матфея. Эффект Матфея (Matthew effect) — феномен неравномерного распределения преимуществ, в котором сторона, уже ими обладающая, продолжает их накапливать и приумножать, в то время как другая, изначально ограниченная, оказывается обделена ещё сильнее и, следовательно, имеет меньшие шансы на дальнейший успех.
Сам термин был впервые предложен американским социологом Робертом Мёртоном, который дал явлению такое название по цитате из Притчи о талантах в Евангелии от Матфея: Действие эффекта можно пронаблюдать в социологии науки и наукометрии (разница в признании и цитировании работ именитых учёных в сравнении с аналогичными по качеству трудами их малоизвестных коллег), образовании (влияние скорости усвоения навыка чтения на дальнейший разрыв между «способными» и «отстающими» учениками), экономике (концентрация богатства и распределение бедности).
Аналогичный пример проявляется в химии (рекция автокатализа). Lapin_empiricheska_soc - lapin_empiricheska_soc.pdf.