background preloader

Киев и область

Facebook Twitter

История Киева. План старого Киева.

История Киева

Закревский Н. В. Старый Киев. Координаты: 50°27′ с. ш. 30°31′ в. д. / 50.450° с. ш. 30.517° в. д. / 50.450; 30.517 (G) (O)Показать географическую карту Панорама старого Киева в 1888 г.

Старый Киев

В 17 столетии на территории «Старого Киева» возникают слободки, где проживают солдаты, подчиняющиеся московскому царю. Старий Київ. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Старий Київ

Історія та міфологія[ред. • ред. код] У XVII століття на території Старого Києва виникають слобідки, де проживає московське військо. У 1830—1850-х роках місцина переплановується, проводяться археологічні дослідження, які дають змогу відкрити рештки Золотих воріт, Ірининської церкви. Відтоді сюди переноситься управлінський і діловий центр Києва. 1 липня 1894 року електричний трамвай з'єднав Думську площу (тепер Майдан Незалежності) і Сінну площу (тепер Львівська площа) по Великій Житомирській вулиці. Володимирська гірка. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Володимирська гірка

Володи́мирська гі́рка — парк у Києві, закладений у середині XIX століття. Площа — 10,6 га.

Церкви и монастыри

Музей історії Києва. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Музей історії Києва

Музей історії Києва Історія[ред. • ред. код] Створений за постановою Ради Міністрів УРСР від 14 листопада 1978 року. Фонди музею формувалися на базі експонатів, переданих із Інституту археології Академії наук УРСР, а також подарунків від підприємств та установ. Першу експозицію відкрили 26 травня 1982 року (до 1500-річчя Києва). Улица Мельникова (Киев) В 1869—1922 годах и 1941—1947 годах улица имела название ул.

Улица Мельникова (Киев)

Дорогожицкая (или в XIX — в начале XX ст. Большая Дорогожицкая), от летописной местности Дорогожичи. В 1922 году получила современное название в честь Ювеналия Дмитровича Мельникова — одного из первых в Киеве пропагандистов социал-демократических взглядов; он держал на этой улице школу-мастерскую, которая была фактически марксистским кружком. В отдельных источниках улица обозначена также как улица Мельника или Мельничная улица. Платан академика Н.Ф.Кащенко в г.Киеве. Оценка: 0 / 0 участников / 0 рекомендации / (+0) (-0) качество Украина›Киевская область›Київ Платан академика Н.Ф.Кащенко растет во дворе Института международных отношений, расположенного по улице Мельникова, 36.

Платан академика Н.Ф.Кащенко в г.Киеве

Щекавица. Сразу за Подолом, огибая его с южной стороны, находятся три вытянутых в одну линию горы: южная, ближайшая к летописной «Горе» (Старокиевской) — Замковая гора (Киселёвка, Фроловская гора); далее, на северо-запад — Щекавица, а за ней, наиболее удалена от Днепра, — Юрковица (Иорданские высоты).

Щекавица

Щекавица не вызывает сомнений в том, что так она называлась уже в эпоху Мономаха, так её именовали в XVIII столетии, так она называется и нынешнее время. Происхождение топонима Щекавица связывают с именем одного из основателей Киева — Щека. Возле подножия горы размещены славянские захоронения предхристианского периода VIII—IX столетий. На самой горе, как говорят легенды, был похоронен Вещий Олег: Щекавицкое кладбище. Щекавицкое кладбище, ХХ ст.

Щекавицкое кладбище

Щекавицкое кладбище — некрополь в Киеве на горе Щекавица. Существовал с 1772 по 1950-е гг. Располагался у современной улицы Олеговской. Щекавицкое кладбище было основано в 1772 году на Щекавице для захоронения жителей Подола. Звід Історїї Памяток Києва. Будинок фельдшерської школи 1907, в якому жив і працював Стеценко К. Г., де сформовано тимчасовий військово-санітарний поїзд № 1078.

Мельникова, 14 На червоній лінії забудови вулиці.

Будинок фельдшерської школи 1907, в якому жив і працював Стеценко К. Г., де сформовано тимчасовий військово-санітарний поїзд № 1078

Чотириповерховий, цегляний. Особняк Баккалинського П. С., 1901. Будинок церковно-учительської школи (семінарії) 1903, в якому працювали Леонтович М. Д., Липківський В. К., Стеценко К. Г., навчався Міньківський О. 3. Особняк кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживала родина Cидоренків, бували відомі діячі науки і культури. Олексіївський притулок для дітей військових, 1901—02. Пам'ятник Котляревському I.П. 1975. Мельникова Котляревський Іван Петрович (1769— 1838) — письменник, класик нової української літератури. Народився і мешкав більшу частину життя в Полтаві. 1796—1808 служив у Сіверському карабінерському (потім — драгунському) полку на Полтавщині, 1806—08 брав участь у російсько-турецькій війні, з 1810 — наглядач Полтавського будинку для виховання нужденних дворянських дітей. 1812, під час війни Росії з Францією, сформував український козацький полк. 1818—21 — головний директор Полтавського вільного театру. 1827—35 попечитель доброчинного лікувального закладу.

Житловий будинок, поч. 1910-х рр. Шоста Чоловіча Гімназія 13, Де В Трудовій Школі № 61 Працював І Проживав Васильченко С. В. Будинок 1910-х рр., в якому проживала Олена Пчілка. Овруцька, 6 У 1997-98 реконструйований. Тут в свій останній приїзд до Києва 1925-30 жила і працювала Олена Пчілка (справж.— Драгоманова-Косач Ольга Петрівна; 1849-1930) — письменниця, фольклорист, етнограф, видавець, чл. -кор. ВУАН (з 1927). Мати Лесі Українки, сестра М.

Киевская область