Єршов Петро Павлович. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|Примітки= Біографія[ред. | ред. код] 1834 року закінчив Петербурзький університет. Працював учителем, від 1857 року — директор Тобольської гімназії. 1834 року створив віршовану казку «Горбоконик», яку схвалив Олександр Сергійович Пушкін. ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869) 6 березня (22 лютого) 1815 року в далекому Сибіру, у селі Безруково Ішимського повіту Тобольської губернії, у родині сільського чиновника Павла Гавриловича Єршова народився син.
Хлопчик був дуже слабкий здоров'ям, у нього часто траплялися нервові напади. Батьки, щоб позбавити сина від хвороби, вирішили, за старовинним обрядом, символічно "продати" дитину через вікно жебракові за гріш. Після цього в Петра напади практично припинилися. Згодом поет не раз говорив: "Що мені чини і почесті, коли я від народження коштую усього лише гріш".
Раніше дитинство він провів у м. У 1833 році професор літератури П. Казка сподобалася. У 1834 році казку " Горбоконик" було надруковано в журналі "Бібліотека для читання". Улітку 1836 року, після закінчення університету, Єршов одержав призначення в рідну йому гімназію. Єршов Петро Павлович. Біографія. Народився в селі Безруково Ішимського повіту Тобольської губернії в сім'ї чиновника.
Раніше дитинство він провів в м Березові, а в 12 років батько відправив його разом зі старшим братом до Тобольська гімназію. Роки навчання Єршова в гімназії збіглися з часом пробудження в Росії інтересу до Сибіру і сибірської темі. У пресі з'являються твори поетів і письменників, виходять альманахи і збірники. Ці настрої впливають на юного Єршова. У Тобольську він збирає сибірські казки і стає їх справжнім неперевершеним знавцем. У 1831 р Петро Павлович закінчує гімназію.
У 1832 р Єршов, познайомившись з казками А.С. Казка за життя автора витримала 7 видань. Він писав: "На" Коника-горбунок "на власні очі збувається російське прислів'я: не родися ні розумний, ні пригожий, а родись щасливий. У 1835 р перед поетом постає питання про повернення до Сибіру: вмирає його батько і старший брат. Ершов Петр Павлович. Сочинения. ЖАНРЫ:Проза (14614) Поэзия (4323) Драматургия (1758) Переводы (7198) Сказки (1013) Детская (1624) Мемуары (2527) История (1562) Публицистика (9230) Критика (10569) Философия (667) Религия (392) Политика (196) Историческая проза (686) Биографическая проза (445) Юмор и сатира (641) Путешествия (364) Правоведение (79) Этнография (237) Приключения (831) Педагогика (126) Психология (42) География (174) Справочная (4951) Антропология (43) Филология (58) Зоология (54) Эпистолярий (1338) Ботаника (5) РУЛЕТКА:Анна СнегинаВздох на гробе Карамзина Чичерин Б.Н.
ВСЕГО В ЖУРНАЛЕ: Авторов: 4698 Произведений: 49792. Произведения Ершова. Читать онлайн. Главная → П.
П. Ершов Пётр Павлович Ершов (1815-1869) — русский поэт, прозаик, драматург, автор сказки в стихах «Конёк-Горбунок», ставшей классикой русской литературы. Избранные произведения Петра Ершова: Читать все произведения Петра Павловича Ершова: Конёк-горбунок © «Онлайн-Читать.РФ»Обратная связь. Петр Ершов. Биография. Произведения. Критика. Петр Павлович Ершов. Пётр Ершов. П.П.Ершов. Книга Конек-горбунок - читать онлайн. Автор: Петр Ершов. Горбоконик читать онлайн. Горбоконик — Петро Єршов, читати повністю текст твору українською мовою. Петро Єршов Горбоконик Перекладач: М.
Рильський Частина перша "Починається казка казатися" За горами, за лісами, За широкими морями, Проти неба на землі Жив дідусь в однім селі. У старенького три сини: Старший — з розумом хлопчина, Середульший — сяк-такий, А найменший — геть дурний. Хлопці сіяли пшеницю Та й возили у столицю: Бач, столиця та була Недалеко від села. Там пшеницю продавали, Гроші добре рахували І, набивши гаманця, Повертались до отця. От чи скоро, чи не скоро Приключилося їм горе: Хтось у поле став ходить І пшеницю толочить.
Почало ж ото смеркатись, Старший брат почав збиратись, Він сокиру й вила взяв Та й у поле почвалав. Чи не бачив він чого. Почало ізнов смеркатись; Середульший став збиратись, Він сокиру й вила взяв Та й у поле почвалав. Стало втрете знов смеркатися", Час найменшому збиратись; А найменший не спішить, На печі собі сидить Та й реве з усії сили. Тут Іван злізає з печі, Кобеняк бере на плечі, Хліб за пазуху кладе, Вартувати лан іде. "Добре! "